-
1 hot
1. n (the hot) розм.той, кого розшукує поліція2. adj1) гарячий; жаркий2) перегрітий, розжарений, розпечений3) жагучий, запальний, пристраснийhot temper — запальність, гарячність
4) збуджений, розпалений; роздратований5) що палко захоплюється (чимсь — on, upon); темпераментний6) напружений, запеклий7) свіжий; недавній; щойно одержанийhot tip — розм. найсвіжіша інформація
hot copy — амер, останнє повідомлення, сенсаційна звістка
8) розм. близький до метиyou are getting hot — ви починаєте здогадуватися; ви наближаєтеся до мети
9) гострий, пряний10) спірний; жагучий, злободенний11) любострасний; хтивий; чуттєвий; збудливий; соромітний12) небезпечний; зв'язаний з небезпекою13) фіз. високорадіоактивний14) розм. щойно украдений, незаконно придбаний; контрабанднийhot goods — крадені (контрабандні) товари
hot check — розм. підроблений чек
15) посилено розшукуваний поліцією; який переховується від правосуддя16) амер., розм. чудовий; привабливий, принадний17) амер., розм. бідовий, спритний; меткийhot air — хвастощі; окозамилювання
hot cake — оладка, млинець
hot cap — с.г. ковпак для прикриття сходів (від морозів тощо)
hot chair — амер., розм. електричний стілець
hot corner — важке (скрутне) становище
hot dog — а) гаряча сосиска; б) булочка з гарячою сосискою
hot pepper — бот. стручковий (гіркий) перець
hot place — розм. пекло
hot potato — амер. пекуче (злободенне) питання
hot rod — а) колимага (про автомобіль); б) шофер-лихач, відчайдушний гонщик
hot Scotch — амер. віскі з гарячою водою
hot seat — розм. а) електричний стілець; б) ав. сидіння, що катапультується
hot stuff — розм. а) розпусниця; б) порнографія
hot tiger — розм. пиво з хересом і спеціями
3. adv1) гаряче, жарко; палко2) пристрасно, темпераментно; запально; збуджено3) роздратовано4) сильно, гостро4. v розм. (тж hot up)1) розігрівати, підігрівати2) розпалювати* * *I a1) гарячий, жаркий, пекучий, спекотний; тex. розжарений, розпечений, перегрітий2) палкий; розгарячілий, збуджений; роздратований; ( який знаходиться) у стані творчого піднесення, натхнення3) напружений, запеклий4) спірний; злободенний5) свіжий, недавній; щойно отриманий або прибулийhot news — останні новини; який переслідує, який йде по п'ятах
7) гострий, пряний; який містить багато перцю; пекучий8) яскравий, різкий, кричущий ( про колір)9) хтивий, почуттєвий; непристойний, паскудний, соромітний; hot piece cл. розпусниця, повія; секс-бомба; збудливий, хвилюючий, любострасний ( про джаз або свінг)10) небезпечний, ризикований; пов'язаний з незручностями11) фiз. високорадіоактивний12) cл. швидкісний, високошвидкісний13) постійно діючий, який підтримується у постійній готовностіhot check — підроблений чек; який посилено розшукується поліцією; який переховується від правосуддя
15) cл. відмінний, чудовий; привабливий; щасливий, вдалий; популярний; модний, який швидко розкуповується, ходовий ( про товар); смішний, безглуздий16) iм. (the hot) cл. той, кого посилено розшукує поліціяII adv1) гаряче, пекуче2) гаряче, палкоIII v1) ( hot up) l. розігрівати, підігрівати, нагрівати2) розпалювати, роздмухувати; підсилювати3) пожвавлювати, вливати нове життя -
2 severe
1. adj1) суворий, різкий2) вимогливий, суворийto be severe upon smb. — а) бути вимогливим до когось; б) критично ставитися до когось
3) жорсткий, суворийsevere requirements — жорсткі (суворі) вимоги
4) ретельний, скрупульозний5) простий (про стиль тощо)severe wound — небезпечне (тяжке) поранення
8) глибокий, сильний (про почуття)9) важкий, тяжкий, жорстокий (про випробування тощо)severe loss — а) тяжка втрата; б) великий збиток
10) жорстокий, запеклий (про бій тощо)11) уїдливий, саркастичний12) амер., розм. могутній, сильний13) надто сильний; що ріже очі (про світло тощо)2. adv1) жорстоко, суворо2) тяжко3) небезпечно4) сильно, дуже* * *a1) строгий, суворийsevere punishment — суворе покарання; вимогливий, строгий
2) твердий (про дисципліну, вимоги)3) ретельний, скрупульозний (про вивчення, розгляд)4) простий, строгий (про стиль, одяг); apxiт. витриманий ( про стиль)5) суворий, холодний (про погоду, клімат); сильний ( про бурю)6) важкий, серйозний, сильний7) важкий, тяжкий ( про випробування)8) жорстокий, запеклий (про бій, сутичку)9) уїдливий, саркастичний10) занадто сильний, який ріже очі (про світло, вогонь) -
3 freeze
1. n1) заморожування2) холод, мороз2. v (past froze; p.p. frozen)2) замерзати; перетворюватися на лід; укриватися кригою4) примерзати; змерзатися5) мерзнути, замерзати; клякнути, заклякнути6) перен. холонути, застигати7) твердіти, тужавіти8) тримати на одному рівні, заморожувати9) ек. блокувати, забороняти продаж готової продукції10):to freeze the puck — спорт. затримувати шайбу у своїй зоні
11) амер. стандартизувати (конструкцію тощо)12) тех. прихоплювати, заїдатиfreeze on — міцно ухопитися за (щось); прив'язатися, причепитися до (когось)
freeze out — виморожувати; позбутися (конкурента тощо); виганяти, виживати, витісняти (когось)
freeze up — заклякнути, задубіти; розм. ставати холодним і гордовитим (у поводженні)
* * *I [friːz] n1) заморожування; холод, мороз2) заморожування, утримання на одному рівні (нaпp., про ціни)II [friːz] v(froze; frezen)1) замерзати, перетворюватися на лід; покриватися льодом2) заморожувати (мeд.); сковувати ( морозом), стинати ( кригою); сковувати (нaпp., про страх)3) морозити; побити морозом; морозити, підморожувати ( про погоду)4) примерзати; змерзатися5) мерзнути, замерзати; холонути, клякнути6) застигати; твердіти, затвердіти7) завмирати на місці, не ворушитися; засидітися (на посаді, на місці); не рости, не рухатися вперед8) остуджувати (запал, прояв почуттів)9) заморожувати, тримати на одному рівні (нaпp., ціни); eк. забороняти використання, виробництво або продаж сировини або готової продукції; заморожувати; блокувати10) aмep. остаточно прийняти, стандартизувати ( конструкцію)11) тex. прихвачувати, заїдати -
4 bite
1. n1) укус; слід від укусу2) клювання (риби)3) кусок, шматок (їжі)without bite or sup — не ївши, не пивши
4) легка закуска5) гострий біль6) травлення (при гравіруванні)7) тех. затиск; зчеплення2. v (past bit; p.p. bit, bitten)1) кусати (ся); жалити2) клювати; брати принаду (про рибу)3) перен. потрапляти на гачок, піддаватися обману4) завдавати болю5) пекти (про перець, гірчицю тощо)6) щипати, кусати (про мороз)7) роз'їдати (про кислоти); травити8) говорити уїдливо, шпигати (словами)9) розм. ухопитися (за пропозицію)11) тех. зачіпляти; брати метал* * *I n1) укус; рана або слід від укусу4) гострий біль6) отруєння ( при гравіруванні)7) заст. шулер; шахрай8) мeд. прикус9) тex. затиснення, затис, зчеплення10) aмep. сума грошей ( у рахунок якого-небудь платежу)II v(bit; bitten, bit)1) кусати, жалити; кусатися; (at) надкушувати, куштувати, пробувати2) клювати, брати принаду— попадатися на вудку, піддаватися обману3) завдавати болю; пекти (про перець, гірчицю); щипати ( про мороз)4) роз'їдати ( про кислоти)5) говорити уїдливо, шпигати ( словами)6) cл. ухопитися ( за пропозицію)9) тex. брати метал ( про напилок); зачіпляти (нaпp., про колеса)10) мop. забирати ( про якір)11) aмep.; cл. дратувати -
5 nipping
1. n1) с.г. прищипування, пінцирування2. adj2) їдкий, ущипливий, дошкульний (про зауваження тощо)* * *I [`nipiç] n1) c-г. пінцерування2) затирання, затискування кригою ( судна)II [`nipiç] a1) який щипає; різкий ( про вітер)2) уїдливий ( про зауваження) -
6 give
In1) піддатливість, поступливість2) пом'якшення3) пружність; еластичність; пружинистість4) тех. зазор5) пружна деформаціяIIv (past gave; p.p. given)1) давати2) дарувати; обдаровувати3) жертвувати4) заповідати; відказувати5) надавати, віддавати6) доручати, давати доручення7) передавати, вручати8) платити, віддаватиhow much did you give for this hat? — скільки ви заплатили (віддали) за цей капелюх?
9) бути джерелом10) повідомляти, передавати (інформацію)11) змальовувати, описувати; зображувати13) відходити; відскакувати14) слабшати, спадати (про вітер, мороз)15) осідати, подаватися, осуватися16) псуватися; зношуватися17) жолобитися; перекошуватися21) приділяти25) віддавати (розпорядження)30):to give regards (love) to smb. — передавати привіт комусь
31) з'єднувати (з абонентом)32) виходити (про вікно тощо; на, у — on, upon, into)33) висловлювати (свої думки); аргументувати34) приписувати (авторство)35) заражати, інфікуватиgive ahout — а) поширювати (чутку); б) розподіляти
give away — віддавати, роздавати, розподіляти; дарувати
to give away the show — видати таємницю, розголосити секрет
give back — а) повертати; б) відплатити (за образу)
give forth — а) оголошувати; б) поширювати чутку
give in — а) поступатися, здаватися
I give in! — здаюся!; б) вручати; в) погоджуватися (з — to)
give off — виділяти, випускати, давати (паростки)
give out — а) видавати, випускати; б) оголошувати, публікувати; в) поширювати чутки; г) закінчуватися (про запаси)
give up — а) покинути; б) відмовитися (від роботи тощо); кинути (звичку); в) поступитися; здатися
to give birth to — народжувати, породити
to give one's hand — одружитися, вийти заміж
to give oneself airs — триматися зарозуміло; задаватися
to give a good account of oneself — а) добре зарекомендувати себе; б) досягти хороших результатів
to give smb. best — визнати чиюсь перевагу над собою
to give the bird — а) звільнити; б) висміяти
to give smb. his walking-orders (his walking-ticket) — вигнати когось з роботи
to give smb. the mitten (the basket, the sack, the push; амер. the gate) — відмовити нареченому, піднести гарбуза
to give smb. the slip — а) уникати когось; б) утекти від когось
* * *I n1) піддатливість, поступливість; зм'якшення, пом'якшення2) пружність, еластичність; пружистість3) тex. зазор, гра4) cпeц. пружна деформаціяII v(gave; given)1) давати2) дарувати, обдаровувати, жалувати; жертвуватиto give alms — подавати милостиню; заповідати, відказувати, відписувати
3) надавати, віддавати; доручати, давати доручення4) передавати, вручати5) платити6) надавати (смаку, упевненості)7) бути джерелом, робити, продукувати, виробляти8) повідомляти9) описувати, зображувати10) (to) підставляти; простягати11) відступити, відскакувати; поступатися, погоджуватися12) піддаватися, слабшати; бути еластичним, згинатися, гнутися; осідати, подаватися; псуватися, зношуватися; cпeц. жолобитися, перекошуватися13) присвоювати (звання, титул)15) присвячувати (час, життя); приділяти ( увагу); давати можливість ( вибору)16) влаштовувати (обід, вечірку); виконувати ( перед аудиторією)18) віддавати ( розпорядження)19) заподіювати, спричиняти, завдавати20) показувати, давати показання ( про прилади); давати які-небудь результати (про дослідження е т. п.); подавати ( приклад)21) поступатися (місцем, першістю)22) проголошувати ( тост)23) з'єднувати ( з абонентом)24) виходити (про вікно, двері)25) висловлювати ( свої міркування); аргументувати26) приписувати ( авторство)27) заражати28) передавати, вручати29) видавати, віддавати заміж (заст. тж. give in marriage) to give a kiss поцілуватиIII іст. -
7 keen
1. n ірл.плач, голосіння (тужіння) за небіжчиком (в Ірландії)2. adj1) гострий; з гострим лезом2) гострий (на смак); пікантний; пряний3) різкий, пронизливий, сильний (про вітер тощо)keen hunger — сильний (нестерпний) голод
4) тонкий, гострий (про слух тощо); що гостро сприймає5) глибокий6) інтенсивний, напружений7) їдкий, ущипливий, уїдливий; дошкульний, колючий8) пристрасний, допитливий; проникливий, кмітливий; ревний9) палкий, енергійний, заповзятливийto be keen on smth. — палко захоплюватися чимсь; дуже любити щось
keen as mustard — надзвичайно зацікавлений; сповнений ентузіазму
3. v1) тужити за небіжчиком; оплакувати небіжчика з причитаннями (в Ірландії); голосити; лементувати2) ставати гострим3) загострювати; наточувати* * *I [kiːn] n II [kiːn] vголосити по небіжчику ( в Ірландії); волати; оплакувати небіжчика з голосіннямиIII [kiːn] a1) гострий, ніж з гострим лезом, краєм, кінцем3) різкий, пронизливий; сильний, гострий (біль, голод)4) гострий; тонко, гостро сприймаючий (нaпp., про зір, слух)5) гострий, глибокий (нaпp., про горе, почуття) напружений, гострий, інтенсивний; їдкий, гострий, уїдливий; хитрий; проникливий; змагальний6) чудесний, чудовий -
8 sharp
1. n1) розм. шахрай, шулер2) розм. знавець3) дуельна рапіра4) муз. діез5) довга тонка швацька голка6) pl с.г. висівки7) різкий пронизливий звук8) pl дуель2. adj1) гострий; гострокінцевий; вигострений2) крутий, різкий3) виразний; чіткий4) сильний, лютийsharp wind — сильний (пронизливий) вітер
5) їдкий, кислий (запах, смак)sharp wine — кисле (терпке) вино
6) розумний, кмітливий7) дотепний8) спостережливий; проникливий9) пильний10) вправний, спритний, моторний11) хитрий; шахраюватий12) різкий, пронизливий (біль, звук тощо)14) ущипливий, уїдливий, колючий (про зауваження тощо)15) дратівливий, дразливий16) швидкий, енергійнийsharp game — спорт. швидка (гостра) гра
17) суворий, жорстокий; запеклийsharp battle (struggle) — запеклий бій, жорстока битва
18) амер., розм. привабливий, принадний, гарний19) фон. глухий (про звук)20) муз. діезний; великий (про інтервал)as sharp as a needle — дуже розумний, тямущий; проникливий
sharp's the word! — швидше!, хутчіше!, жвавіше!
3. adv1) рівно, точно, пунктуально2) круто3) муз. у надто високому тоніlook sharp! — а) будьте обережні!; б) швидше!
4. v1) шахраювати2) гострити; застругувати, робити гострим3) муз. ставити діез* * *I n1) шахрай, шулер2) знавець3) мyз. діез4) вістря6) pl; c-г висівкиII a1) гострий, відточений2) крутий; різкий3) виразний, чіткий4) сильний, різкий5) розумний, кмітливий; дотепний; проникливий, спостережливий; пильний6) спритний, майстерний; хитрий, шахраюватий7) їдкий, гострий (про смак, запах)8) різкий, пронизливий ( про звук)9) тонкий, гострий ( про слух)10) уїдливий ( про зауваження)11) дратівливий, який легко виходить з себе12) швидкий, енергійний13) суворий, жорстокий14) cл.; cл. елегантний, шикарний15) фон. глухий ( про приголосний)16) мyз. діезний; взятий на півтону вище ( про ноту)III adv1) рівно, точно, пунктуально2) круто3) мyз. на півтону вищеIV v1) шахраювати, махлювати2) мyз. ставити діез; співати або грати на половину тону вище ( ніж потрібно) -
9 управління
УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.О. Мороз -
10 штучний інтелект
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.О. Мороз -
11 Christmas
1. nРіздво (Христове)2. v1) прикрашати до Різдва (гірляндами тощо)2) святкувати Різдво* * *n1) цepк. різдво ( Христово)2) = Christmastide -
12 freeze-up
n амер.замерзання (річок, озер тощо)* * *n1) замерзання (річок, озер); льодостав2) холод, мороз -
13 hard
1. adj1) твердий; жорсткий; шорсткий на дотик2) сильний (удар)3) важкий, тяжкий (про працю)hard work — важка (виснажлива) праця
4) дужий, міцний; загартований5) суворий; безжалісний, жорстокий6) тяжкий; сповнений труднощів і нестатківhard lines (lot, luck) — гірка доля
7) холодний, суворий, лютий8) різкий, грубий, неприємний (про звук тощо)9) старанний, ретельний10) наполегливий, самовідданий11) стійкий12) жадібний; скупий; зажерливий13) дзвінкий (про монету)14) частий (про пульс)15) міцно зав'язаний16) амер. міцний; алкогольний17) розм. кислий, терпкий (про вино)18) певний, підтверджений19) контрастний (про зображення)20) густий, тягучий (про рідину)21) фіз. проникаючий (про радіацію)22) фон. твердий (про приголосний звук)2. adv1) сильно, дуже; інтенсивно2) наполегливо, уперто; старанно, ретельно; енергійно3) твердо; круто4) важко, насилу5) надмірно, непомірно6) суворо, жорстоко◊ hard coal — амер. антрацит
◊ hard court — тверде поле (теніс)
◊ hard currency — вільно конвертована валюта
◊ hard soap — господарське (просте) мило
◊ to be hard on smb. — бути несправедливо суворим до когось
◊ hard at hand — близько, поруч
◊ hard upon — близько, майже
◊ hard upon fifty — близько п'ятдесяти років
◊ to die hard — а) дорого віддати своє життя; б) довго помирати в муках
◊ to be hard pressed for time (money) — мати дуже мало часу (грошей)
◊ hard by — близько, поруч
◊ hard over helm! — стерно на борт!
* * *I n1) тверда брукована або бетонована доріжка; твердий ґрунт, по якому можна пройти через грузьке болото3) cл. каторга5) = hard-onII a1) твердий; жорсткий, неприємний на дотик; твердий ( про воду)2) важкий, тяжкий; який потребуює напруги; такий, з яким важко ( зробити що-небудь); який піддається з трудом3) міцний, загартований, сильний4) строгий, суворий; безжалісний, жорстокий; важкий ( про характер)5) тяжкий, суворий, сповнений труднощів, нестатків6) суворий, холодний7) різкий; грубий; неприємний8) завзятий; старанний; який не знає впину9) стійкий, усталений; cпeц. стійкий, який не піддається біологічному розпаду10) жадібний, скупий11) дзвінкий ( про монету)12) реальний; практичний, позбавлений романтики13) жорсткий, частий ( про пульс); сильний ( про кашель); міцно зав`язаний ( про вузол)14) aмep. міцний; алкогольний; кислий, терпкий (про вино, пиво)15) cпeц. контрастний16) густий, тягучий ( про рідину)17) фiз. проникаючий ( про випромінювання)18) гpaм. твердий ( про приголосний)19) який створює звикання (про ліки, наркотики)20) Захищений (про стартову позицію, пускову площадку)III adv1) сильно, інтенсивно2) наполегливо, завзято; ретельно3) твердо, міцно; круто ( зварити яйце)4) важко, з трудом5) непомірно, надмірно6) близько, на невеликій відстані; біля7) мop. круто, до відмови ( про поворот керма) -
14 work
1. n1) робота, праця; труд; справа, ділоto be at work upon smth. — бути зайнятим чимсь; працювати над чимсь
to do no work — не працювати; нічого не робити
I have work to do — мені ніколи; я зайнятий
2) місце роботи; посада; заняттяin work — зайнятий; що має місце роботи
to throw smb. out of work — звільнити когось з роботи
what time do you get to (your) work in the morning? — коли ви вранці приходите на роботу?
3) дія; вчинокbloody work — злодіяння; кровопролиття
dirty work — підлота, брудна справа
4) pl вчинки; діянняa person of good works — добродійник, благодійник
5) виріб; вироби; продукція6) твір, витвір, творіння; працяa learned (a historical) work — наукова (історична) праця
the work of God — рел., поет. боже творіння (про людину)
the works of God — поет. світ божий
7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання8) обробкаhot work — тех. гаряча обробка
9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль10) бродіння; піна при бродінніwork clothes — робочий одяг; спецодяг
work force — робоча сила; робітники, працівники
work gang — робоча бригада; робітнича команда; амер., зал. колійна бригада
work hardening — тех. механічне зміцнення
work load — тех. корисне навантаження; обсяг роботи; завантаження
work sheet — аркуш обліку роботи; завдання (шкільне); військ., розм. робочий документ штабу, робочий бланк
health work — санітарія і гігієна; санітарне обслуговування; дозиметрія
2. v1) працювати, робити, трудитися2) служити, мати роботу (місце, посаду)3) примушувати працювати4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень5) приводити в рух (в дію)6) рухатися, бути в русі; ворушитися7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею8) розм. використовувати9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати3. v (past і p.p. тж wrought)1) діяти, справляти вплив (on, upon)2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці3) викликати, завдавати; спричиняти4) творити, створювати5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішуватиwork against (smb., smth.) — боротися проти (когось, чогось)
work around — військ. обходити, робити обхід
work away — продовжувати (наполегливо) працювати
work down — поступово спускатися (про панчоху тощо); зрізати; зношувати; сточувати
work in — уставляти, утискати; проникати, пролізати; узгоджуватися
work on — див. work away
work out — вирахувати, обчислити; розробити (план); скласти (документ); виснажувати; добиватися, домагатися; вийти, удатися; розм. закінчитися
work over — переробляти; розм. взяти у стоси (в роботу); побити (когось)
work round — повернути (ся); обігнути
work up — обробляти; оздоблювати; збуджувати, розпалювати; провокувати; добиватися; завойовувати; наближатися; доходити; лізти вгору
to work it — розм. досягти мети
to work to rule — проводити італійський страйк; працювати сповільненим темпом з додержанням правил (норм)
* * *I n1) робота, труд; справа; діяльністьwork clothes — робочий одяг; спецодяг
to set /to get/ to work (on) — розпочати справу, почати працювати
to set /to go/ about one's work — приступати до роботи
to set smb to work — засадити кого-н. за роботу, змусити кого-н. працювати
I have work to do — я зайнятий, мені немає коли
at work — зайнятий на роботі, на постійній
to be at work upon smth — бути зайнятим чим-н.; працювати над чим-н.; діючий, функціонуючий; в дії, в ході ( про машину)
loom at work — увімкнений /працюючий/ ткацький верстат; що впливає
the forces at work — діючі /рухомі/ сили
three films are in work now — на даний момент готується три фільма; що має роботу ( про працівник)
a work of time — робота, що вимагає великих затрат часу
what time do you get to (your) work — є коли ви приходите на роботує
my work is in medicine — я працює в області медицини /я медик по професії/
3) результат праці; виріб; продуктbad /faulty/ work — брак; витвір, творіння; праця, твір
works of Shakespeare [of Beethoven, of Michelangelo] — витвори /творіння/ Шекспіра [Бетховена, Мікельанджело]
a learned [a historical] work — наукова [історична]праця
collected /complete/ works — ( повне) зібрання творів
the work of God — peл., пoeт., боже створіння ( про людину)
the works of God — пoeт. світ божий
4) дія, вчинокdirty work — брудна справа; низький вчинок; pl справи, діяння
a person of good works — благочинник; peл. Благочестиві діяння
5) результат впливу, зусиль6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язанняopen work — прорізна гладь, рішильє; ажурна строчка, мережка
7) обробкаhot work — тex. гаряча обробка; предмет обробки; оброблювана заготовка; оброблювана деталь
8) фiз. робота9) дiaл. біль10) cпeц. піна при бродінні; бродіння11) cл. краплена кість••not dry /thirsty/ work — не брудна робота
to make short /quick/ work of smth — швидко покінчити з чим-н.
to make short /quick/ work of smb — за два заходи покінчити з ким-н. /спекатися кого-н./;
II vto make a piece of work about smth — перебільшувати складнощі чого-н.
(worked [-t]; wrought)1) працювати, трудитисяto work like a horse /like a navvy, like a slave/ work — працювати як віл
to work at smth — займатися чим-н.; працювати над чим-н.; вивчати що-н.
we have no data to work on — ми не можемо працювати, оскільки у нас немає вихідних даних; працювати по найму; служити
to work smb [oneself] to death — звести кого-н. [себе] в могилу непосильною працею
3) діяти, працювати; бути справним4) приводити в рух або в діюmachinery worked by electricity — машини, що приводяться в рух електричним струмом
5) рухатися, бути в русі; ворушитисяconscience was work ing within him — в ньому заворушилася /прокинулася/ совість
6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати впливto work on smb 's sympathies — намагатися викликати чиє-н. співчуття
7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблюватиto work smb to one's way of thinking — схиляти кого-н. на свою сторону; нав'язувати кому-н. свої переконання
this salesman works the North Wales district — цей комівояжер обїжджає район Північного Уельса; піддаватися обробці, впливу
8) ( work out) відпрацьовувати, платити працеюto work one's passage — відпрацювати проїзд (на пароплаві в якості матрос; cл. не ухилятися від роботи;)
to work one's charm to get one's way — використовувати власну чарівність, щоб домогтися свого
10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманюватиhe worked the management for a ticket — он ухитрився отримати білет у адміністрації; влаштовувати
11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)to work harm — заподіяти шкоду; завдати шкоди
to work the ruin of smb — погубити кого-н.
the storm worked /wrought great ruin — ураган спричинив велику розруху
the frost worked havoc with the crop — мороз погубив врожай; творити, створювати
to work wonders /miracles/ — творити чудеса
13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати15)to work against smb; smth — боротися проти кого-н., чого-н.
to work for smth — боротися за що-н.; сприяти чому-н.; докладати зусилля до чого-н.
16)to work (one's way) to /through, etc. smth — пробиратися, проникати куди-н. через що-н.
to work one's way down — виконувати повільний, обережний спуск з гори
17) (past, p. p. wrought)to work smb into a state, to work oneself into a state. to work oneself into a rage — довести себе до божевілля
18)to work smth out of smth — із складнощами витягувати що-н. звідки-н.
to work smth into smth — з трудом втиснути що-н. куди-н.
19)to work ( smb; smth) + прикметник — поступово або з трудом приводити (кого-н., що-н.) в який-н. стан
to work smb free — звільнити кого-н.
to work smth tight — поступово затягувати що-н.
to work (oneself) + прикметник — поступово або з трудом приходити в який-н. стан
20)to work out at smth — складати яке-н. число, виражатися в якій-н. цифрі
the cost worked out at $ 5 a head — витрати склали 5 доларів на особу
to work one's will upon smb — нав'язувати кому-н. свою волю; розправлятися з ким-н. на свій розсуд
it won't work — це не вийде; номер не пройде
to work it — cл. досягнути мети
to work up to the curtain — миcт. грати "під завісу"
-
15 bite
[baɪt] 1. v ( past bit; p. p. bit, bitten)1) куса́ти(ся); жали́ти2) клюва́ти ( про рибу)3) коло́ти, руба́ти ( шаблею)4) пекти́ (про перець, гірчицю тощо)5) щипа́ти ( про мороз)6) хім. трави́ти, роз'їда́ти (про кислоти, звич. з in)7) уража́ти, коло́ти ( словами)8) прийма́ти, підхопи́ти (схопи́тися за) ( пропозицію)9) (pass.) розм. попада́тися, піддава́тися ( обманові)••2. nto bite the dust — 1) бу́ти вби́тим 2) па́дати ниць
1) уку́с; слід від уку́су2) клюва́ння ( риби)3) кусо́к, шмато́к4) легка́ за́ку́скаwithout bite or sup — не ї́вши, не пи́вши
5) го́стрість, ї́дкість6) тра́влення ( при гравіруванні)7) тех. за́тиск, зати́снення -
16 bitter
['bɪtə]adj1) гірки́й ( на смак)2) го́стрий ( про біль)3) лю́тий ( про мороз тощо); запе́клий ( про ворога)••to the bitter end — до са́мого кінця́
bitter earth хім. — магне́зія
bitter salt фарм. — англі́йська сіль
-
17 модель
МОДЕЛЬ ( від лат. modus - міра) - у загальному розумінні аналог (графік, схема, знакова система, структура) певного об'єкта (оригіналу), фрагмента реальності, артефактів, витворів культури, концептуально-теоретичних утворень тощо. З логічної точки зору, дві системи S, і S2 називаються М. одна одної, якщо вони ізоморфні або гомоморфні між собою. Відношення "бути М." є відношенням рефлексивним, симетричним і транзитивним, тобто відношенням типу еквівалентності, тому питання, яку із систем Sj і S2 вважати оригіналом, а яку М., вирішується залежно від конкретної ситуації. З гносеологічної точки зору, М. - це замінник, представник оригіналу у пізнанні. Завдяки їхньому ізоморфізму або гомоморфізму знання, отримані в результаті дослідження М., екстраполюються на оригінал, широко використовуються в багатьох науках у різних значеннях, але, як правило, поняття "М." пов'язують з методом моделювання. У такому значенні М. - предметна, знакова чи мислена (уявна) система, що відтворює, імітує або відображає якісь визначальні характеристики, тобто принципи внутрішньої організації або функціювання, певні властивості чи ознаки об'єкта пізнання (оригіналу), пряме, безпосереднє вивчення якого з якихось причин неможливе, неефективне або недоцільне, і може замінити цей об'єкт у процесі, що досліджується, з метою отримання знань про нього. Отже, відношення "оригінал - М." не природне, а епістемологічне, зумовлене процесом пізнання. Питання про відношення М. й оригіналу, ступінь їх спільності, подібності, адекватності - одне з найважливіших і найскладніших у процесі наукового моделювання. М. виступає ефективним засобом наукового дослідження тільки при максимально чіткому визначенні їх подібності та відмінності теоретичними засобами, які можуть визначати припустимі межі спрощень, абстрагувань, ідеалізацій. За фізичним характером М. можна поділити на предметні, знакові (інформаційні), мислені. Посідаючи істотне місце у потужному арсеналі наукових засобів, виконуючи описову, пояснювальну і евристичну функції, М. відіграє важливу роль у дослідженні різноманітних складних феноменів реальної дійсності.О. Мороз -
18 моделювання
МОДЕЛЮВАННЯ - науковий метод непрямого (опосередкованого) дослідження об'єктів пізнання, безпосереднє вивчення яких з певних причин неможливе, ускладнене, неефективне чи недоцільне, через дослідження їхніх моделей - предметних, знакових чи мислених систем, що відповідно відтворюють, імітують чи відображають певні характеристики (властивості, ознаки, принципи внутрішньої організації або функціювання) оригіналів. Як специфічний конструктивно-пізнавальний прийом, своєрідна форма подання процесів і явищ реальності М. відоме з античних часів. У процесі пізнання М. тісно взаємодіє з іншими спеціальними і загальнонауковими методами, зокрема експериментальними. В епоху НТП М. фактично набуло статусу загал ьнонаукового методу пізнання, стало ефективним теоретичним і експериментальним засобом дослідження, чому насамперед сприяли інтенсивні процеси математизації та комп'ютеризації науки. Комп'ютерний (модельно-кібернетичний) експеримент, а згодом його різновид - когнітивна комп'ютерна графіка - набули унікального значення у дослідженні складних процесів і явищ дійсності, верифікації наукових гіпотез, побудові теорій. Користуючись процедурами абстрагування та ідеалізації, М. дає змогу з метою відтворення (у моделі) та дослідження виділяти саме ті характеристики, параметри чи властивості модельованих об'єктів, котрі безпосередньо підлягають вивченню. З появою когнітивних комп'ютерних графічних засобів відкриваються реальні можливості подавати у наочній формі не тільки об'єкти у класичному розумінні і експериментувати з ними, а й виражати з допомогою відповідних наочних моделей ті чи інші гіпотези, ідеї, концепції тощо, досліджувати їх, піддавати верифікації. Загалом процес М. відзначається складною структурою і включає такі основні етапи: постановка проблеми, побудова моделі, її дослідження, екстраполяція отриманих результатів на оригінал. Теоретичну основу М., яке проявляється у різноманітних формах, залежно від сфер застосування і характеру використовуваних моделей, становлять теорії фізичної подібності, фізичної аналогії та ізоморфізму систем. За фізичним характером моделей можуть бути виділені три типи М.: предметне, знакове (інформаційне) і мислене. У тісній взаємодії з іншими методами М. відіграє важливу роль у дослідженні найскладніших процесів та явищ мікро-, макро- і мегасвіту у розкритті їх глибинної суті.О. Мороз -
19 фундаментальні і прикладні науки
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ і ПРИКЛАДНІ НАУКИ - підрозділи наукових дисциплін, що є наслідком традиційного поділу наук за принципом їх цілеспрямованості, відношення до практики, розв'язання соціально-практичних проблем Ф. ункція фундаментальних наук полягає у пізнанні основних законів реальної дійсності, що розкривають сутність складних процесів і явищ, організацію базисних структур неживої, живої та мислячої природи; функція прикладних наук - у дослідженні на основі законів, отриманих фундаментальними науками, більш конкретних форм їхнього прояву і вирішенні проблем соціально-практичного характеру. Фундаментальні науки покликані пояснювати предметний світ, а прикладні, спираючись на їхні досягнення, результати, - відповідно перетворювати, змінювати і водночас оберігати його. Провідне місце у системі наук належить фундаментальним наукам, які у своєму розвитку випереджають, як правило, прикладні науки, охоплюючи передній край досліджень. їхні закони і методи відзначаються більш загальним характером, ніж прикладних - більш спеціальних, конкретних. Власне, уже сама назва фундаментальних наук свідчить про те, що їхні базові досягнення становлять надійну основу для проведення різноманітних прикладних досліджень І. з зазначеного видно, що ці науки органічно пов'язані між собою, перебувають у тісній взаємодії, яка має тенденцію до невпинного посилення. Фундаментальні науки, відіграючи разом із соціальною практикою вирішальну роль у визначенні основних напрямів розвитку прикладних досліджень, значною мірою сприяють їх прогресу. Прикладні науки, у свою чергу, справляють зворотний вплив на фундаментальні науки, оскільки їхні результати можуть бути реалізовані на практиці тільки через прикладні науки. Об'єктивним критерієм ефективності фундаментальних наук виступав не тільки значний успіх у досягненні базових знань про об'єктивний світ, а й реальна чи потенціальна можливість практичного застосування цих знань. У свою чергу, ефективність прикладних наук визначається як міра задоволення практичних потреб, соціального замовлення та здатність пояснити процеси та явища довколишнього світу. Здійснюваний поділ наук на фундаментальні і прикладні є загальноприйнятим і має принципово важливе значення, особливо у плані регулювання оптимального співвідношення їхнього розвитку. Нерідко він здійснюється за принципом "теоретичне - емліричне". Існує також внутрішній поділ наук на фундаментальні й прикладні галузі. Особливо складна ієрархічна структура співвідношення фундаментальних і прикладних галузей має місце у сучасній фізиці, де квантовій теорії та термодинаміці відводиться фундаментальна роль, тоді як їх застосування у дослідженні конкретних предметних галузей утворює ряд наукових дисциплін, що належать до т. зв. теоретичних прикладних наук - фізики металів, фізики напівпровідників та ін. У свою чергу, використання їх у вирішенні проблем практичного характеру породжує відповідно ряд галузей - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, що складають уже суто практичні прикладні науки, безпосередній зв'язок яких із соціальною практикою реалізується через відповідні конкретні практичні розробки.О. МорозФілософський енциклопедичний словник > фундаментальні і прикладні науки
См. также в других словарях:
сильний — 1) (який відрізняється великою фізичною силою), дужий, міцний, потужний, могутній, здоровий, двожильний; повносилий (повний сил, енергії); м язистий, м язуватий, мускулистий, мускулястий, жилавий (який має розвинені м язи); тривкий (фізично… … Словник синонімів української мови
лютий — I а, е. 1) Хижий, кровожерний, злий (про звіра, тварину). || Який виражає хижість. || Безжалісно жорстокий, нещадний (про людину). || Який виражає або в якому виявляється жорстокість, нещадність. || Доведений до розлюченості, гніву; дуже сердитий … Український тлумачний словник
лютитися — лючу/ся, лю/ти/шся, недок. 1) Бути розлюченим, гнівним; дуже сердитися. || Певним станом і діями виявляти свою розлюченість, гнів. || на кого – що. Сердитися. 2) перен. Бути надзвичайно сильним (про мороз, негоду тощо) … Український тлумачний словник
лютувати — у/ю, у/єш, недок. 1) на кого – що і без додатка. Виявляти хижацтво, кровожерність, злість (про звіра, тварину). || Виявляти безжальну жорстокість, нещадність (про людину). || з кого, рідко над ким. Знущатися з кого небудь. || на кого і без… … Український тлумачний словник
лють — і, ж. 1) Те саме, що лютування I. 2) Почуття роздратування, злості, гніву. || на кого, до кого, проти кого. Таке почуття, спрямоване на кого небудь. 3) чого, яка. Надзвичайної сили вияв (про мороз, негоду тощо) … Український тлумачний словник
лютуватися — 1 дієслово недоконаного виду виявляти хижацтво, кровожерність, злість; виявлятися з надзвичайною силою про мороз, негоду тощо лютуватися 2 дієслово недоконаного виду паятися рідко … Орфографічний словник української мови
тримати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Взявши що небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками … Український тлумачний словник
ударити — I = вдарити 1) (у що, по чому, об що, чим зробити удар по якомусь предмету, по чому н.), (ба)бахнути, бухнути, бацнути; гахнути, жахнути, гепнути, у[в]гатити, хряпнути, хряснути, у[в]жарити, шваркнути, шварконути, шкваркнути (із силою); ляснути,… … Словник синонімів української мови
ВОЛЯ - НЕВОЛЯ — Надулся, да не отдулся. Из сил выбился. Не сможешь, не осилишь; а надорвешься, не поможешь. Что с ним заведешь: шапки с него не соймешь (от старинного обычая позорить съемкой шапки). С него шапки не сымешь. С него взятки гладки. Лег верблюд, так… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… … Український тлумачний словник
лютий — I 1) (дуже сердитий), злющий, затятий, заклятий, роздратований, розлючений, розлютований, роз ятрений, ярий; роз ярений (який утратив самовладання, досяг граничної люті), роз ярілий, озвірілий Пор. безтямний 1), безтямний 2), несамовитий I, 1),… … Словник синонімів української мови
